Вишила сорочку для Данилка мама,
Та чи догодила, того ще не знала,
Одягнувсь швиденько маленький хлопчина,
А на далі стала ось така картина.
Довго він щось думав, довго міркував,
Тоді, як дорослий для мами сказав,
– Досить вже, мамо, мені холостякувати,
Час уже до Тані сватів засилати.
Подивись на мене хоч куди козак,
Чого ж мовчиш, мамо, може щось не так?
http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/202-danilkova-sorochka.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422580
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 03.05.2013
автор: Антоніна Грицаюк