Прокинусь до сонця сходу,
Води наберу з криниці,
Омию цнотливо вроду
Під сяйвом зорі-сестриці.
Вберуся у вишиванку,
До Господа помолюся,
Благаючи на світанку,
Хай змиє вода цілюща
Гріхи і усі хвороби,
Мою заспокоїть душу,
Пробачить невмілі спроби
Кохати… А далі мушу
Прибрати оселю гарно,
Помити шибки чистенько,
З монетами. Бо ж не марно
Навчала з дитинства ненька,
Що в Чистий четвер на свято
Збуваються всі прикмети:
Хто хоче грошей багато,
Хай сипле в відро монети
І з радістю прибирає.
У Чистий четвер, до речі,
Знайти Бог благословляє
Загублені здавна речі.
Та як не вставала зрання,
Як Господа не просила,
Так і не знайшла кохання,
Що змолоду загубила…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422623
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2013
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)