Хата із краю найперша горить

Солідарні  з  законом  сидять  у  тюрмі,
Довженко  ж  казав:"Україна  в  огні!"
Що  нам  з  того,  що  навчились  читати,
Якщо  всім  на  ближнього  свого  начхати?

"Моя  хата  скраю,  нічого  не  знаю,
Мертвим  живу,  та  хочаб  не  страждаю."
Нічого  не  бачиш,  нікого  не  чуєш,
Катам  із  поклоном  палаци  будуєш.

Забившись  в  куток,  в  ілюзії  волі
Кожен  молитву  тремтячу  бубнить.
Допоки  ще  вільний,  та  знай,  мимоволі,
Хата  із  краю  найперша  горить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422775
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2013
автор: Владислав Левецький