По всій окрузі півдрімоту й сни
Розбурхав дзвонів тризвук малиновий:
Великдень! Свято Сонця і Весни.
Вже ожива й пробуджується знову.
Все воскреса з надією в життя,
До сонця простяга тендітні вильця...
Скажіте, чи не в цьому сенс Буття,
Щоби завмерти й заново розвиться?
Чи не тому вже вкотре крізь віки
Народ у Воскресіння вірить свято
І відкида неправедні думки?
Тому й Великдень – найсвітліше свято!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422876
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2013
автор: Василь Задорожний