Біля призьби де вітер приліг,
цілував пелюстки пурпурові.
Падав цвіт яблуневий до ніг,
миріжок хизувався в обнові.
Й я сьогодні напевно спірит,
геть загрався у маговій ролі.
Посадив свою внучку на пліт,
як у Бога в раю на престолі.
Звився вітер, ступив за поріг,
жайворонком озвався у полі.
Лунав долами радісний сміх,
моя внучка сміялась у хорі.
Спалахнув горицвітом квітник,
бджілки тепло гуділи на дворі.
Сипав перли з гори Росяник
пелюстками - небеснії зорі.
Застиг в квітах божественний лик,
дмухав бджілкам у крила – долоні.
Вишив Ангел з бурштину рушник,
приліг спатки в траві на осонні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423105
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.05.2013
автор: Дід Миколай