Пливуть у небі хмари-вата
Там Янголи на них сидять
У Душі заглядають із-за хмарья
І виполіскують під дощ душевний хлам...
Світ незбагнений чи вгорі чи знизу
В словах вловити зміст... парагмат
Не гірша думка за хворобу
Її пустити пастухом для хмар.
Купчує і збиває у перини...
Хто зна,хто зна,хто зна?....
Чи градом висиплять думки-гостробороді знову,
Можливо навпаки-самісінькая блаж!?...
Кому відомі примхи виднокола...
Тож діло є комусь до нас!?...
Пливе,гуляє стадо Апполона
Просіює проміння,сяйво, думи,сіренька пелена.
Вже зоряниця шле нам зореграму
І будем ритись знову у думках-хмарах....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423109
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.05.2013
автор: Плискас Нина