Ти розумієш, що коханки не стають дружинами?
Якщо стає, то лиш одна із ста!
Вони стають декоративними рослинами,
І доля в них далеко не проста.
Вони лише прикраса буднів сірих,
Веселка, що потрібна після зливи,
Це ті яких відносять до невмілих
Побудувати все в житті важливе.
Вони страждають, п'ють вино із горем,
Але ніколи не стають щасливі,
Вони розсіяні, мов зерна полем,
Вони лише із вигляду сміливі.
Вони крадуть в сім'ї хвилини,
Очікують годинами і днями,
На сонці крижані краплини,
Які так мріють жити з королями!
Ти розумієш, що коханки не стають дружинами?
Це через те, що взяли не своє,
Вони розплачуються власними провинами,
Заходять гордо у чуже фойє.
Посилання на фотопоезію https://www.youtube.com/watch?v=wDl3kguua3c
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423168
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2013
автор: Наталія Шафран