Стискаючи думки словами на папері,
Записуючи у рядках побачене життя,
Будуючи майбутнє, відкриваю йому двері,
Але минуле дивиться в вікно із забуття,
Це я не я, шукаючи себе я не знаходжу,
Мій світ не світ і світло наче із пітьми,
Я знову переконую і вірю що я зможу,
Бути людиною просто між іншими людьми.
Іти, не зупинятися, не оглядаючись у вчора,
Годинник на руці і стрілки хай мовчать,
Коли бажання є, зникає смуга чорна,
І білим світлом світить у руці свіча.
Не ждати, діяти, щоб будувати своє завтра,
Свої дороги, небо, квіти, щастя на землі,
Тільки добро здолає все і це є щира правда,
І серце подарує сонце і тепло твоїй душі.
6.05.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423219
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2013
автор: КРІПАКОС