*********************************
Знемагаю від раптової туги:
Над собою дика наруга
Мовчки терпіти,
Як іншим дістаються лаври і квіти.
Літо швидко минає:
Все живе, що було, неминуче згасає.
А як хочеться жити -
Душа ж не встигає любити.
Недолюблена ненька, скривджена мати:
Звикли тебе лише оббирати.
А чи прийде Месія,
Який буде тобі себе віддавати?
Чи є та надія,
Що не будем по інших землях блукати?
А зберемось біля рідної хати,
І хтось буде дітей колисати,
А поряд буде улюблена Мати -
УКРАЇНА!
Хай у серці кожнім живе та не гине.
26.08.-09.11. 2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423311
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 07.05.2013
автор: Ростислав Сердешний