Помер господар, слідом пес помер,
Бо вірним був хазяїнові завше.
Ідуть їх душі поруч вже тепер,
Не знаючи що з ними буде дальше.
Дійшли нарешті до воріт удвох
І бачать напис: Псам сюди не можна!
Просилися пустити їх обох,
Прогнали грубо душі подорожні.
Розгублені ідуть вони звідтіль
І знову на шляху якісь ворота.
Невже і тут не їхня зовсім ціль?
Іти їм далі важко й неохота.
Святий Петро з'явився перед них,
Запрошує обох зайти до Раю,
В біді не кида друзів хто самих,
Того душа довіку не вмирає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423401
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 07.05.2013
автор: Патара