Запитай весну - чому один ти,
Чому один у полі, лузі і лісі,
Чому сумний, коли квітне вишня.
Чому, чому, чому один ти.
Ти запитай у неї строго - строго
За що, спокута в самоті сувора.
Чому у парку пари, пари, пари -
А ти один - з тобою лиш твої цигарки.
Ти у весни також спитай -
Чи довго ще одному до кумів ходити,
Слова, що просто не знайшов,
Із року в рік без зміни говорити.
Ти у весни ще запитай суворо
- ТО де ж вона моя суждена?
- Де моя чудова?
Весна промовчить бо вона ж не знає!
Кохання має лише той, хто його шукає!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423476
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2013
автор: Андрій Толіч