Поїзди так само линуть у даль
Й за твоїм вікном минає життя;
За кожним склом - історія.
Не твоя.
А ти все так же ж - маленький бог -
Тоненьким вістрям проколюєш серця,
Хвилини смутку ділиш на двох,
А радощам нема числа.
І мчаться каруселі днів:
Світанок-день-ніч-ніч - і день.
Гойдає сонце віти в небесах
Й до тебе йдуть пісні усіх земель
І всіх надій даремних.
Й тільки жаль, і смуток, і печаль
Торкаються твого плеча легенько.
Ти їх, пустельних, покидай
І увійди в мої обійми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423529
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2013
автор: Оксана Стадник