Витри теплу сльозу
І ввімкни телевізор
Рукавом чорно-білим від туші і солі
Так давно брудна суть
І заляпані вікна
Святість вводиш у вени крізь марні уколи
Підніми що лежить
Десь під листям сховалась
Ароматом весни призабута присутність
Шовк на шкірі горить
І ТВ поламалось
Чорно-білими снами вбиває незбутність
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423578
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2013
автор: Марамі