Дзвенить дзвінок – душа щемить,
Шість літер на екрані,
Як довго тягнеться ця мить,
Думки майже на грані.
Та почуття вже, брали верх,
Зелена кнопка виклик,
Що говорити, що тепер,
Коли гудки всі стихли?
«Христос Воскрес» і тишина,
«Воістину Воскрес» Він,
Цей рідний голос – це Вона
Йде почуттєвий розстріл.
Скажи! Що думаєш весна?
Знову невже фальшивість,
Чи Богом справді, все ж дана,
Правду скажи на милість?
Холодна зустріч, ще одна,
Що можна й простудитись,
Чаша ж не випита до дна,
Напій в ній соковитий!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423595
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2013
автор: Дядя Вова