Я тебе вивчаю... По краплині
Злизую з медового вікна
Здогадок. В золоченій платині
Бігаю довкола полотна
З пензлем у руці. Лягає тінню
Перший, ніби вгаданий, мазок.
Простягаю жмені до прозріння
Півтонів. Намаренням зірок
Заплітаю все, що за Молочним
Шляхом загубилось в далині.
Лину до пізнання, бого-зодчим
Званого. А краплі на вікні
Все густіють, нетерпенно манять
Доторкати, проникати в суть,
Залишати різнобарвну пам"ять
На зап"ястках долі, каламуть
Фільтрувати фібрами чування...
А воно закручує, веде
Серце за лаштунки сподівання,
Де вивчаю і... люблю тебе...
(8.05.13)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423679
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2013
автор: Леся Геник