Ідуть, ідуть на Пагорб ветерани,
Та значно поріділи їх ряди...
Статечний вік, болять і ятрять рани,
І спогади печуть у день ходи...
А у підніжжя Пагорба синіє
Дніпро-ріка й вітання шле свої.
В скорботі верби голови схилили,
Бо ще не стерлись в пам'яті бої...
Зустрілися солдати-побратими,
Згадали і загиблих, і живих...
Неквапно час за бесідами лине,
І швидко так життя біжить, біжить...
Бринить весна бузками на подвір'ї,
Із Перемогою салютами віта.
Зозулечка у чистім надвечір'ї
Кує солдатам многіє літа!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423683
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.05.2013
автор: Лариса Журенкова