Уся така, що хочу писати повільно
Ти така, що без тебе жити мабуть не зможу
Ти вся така, що через двісті умерти не легко
Ти – я. Далеко не зможу, щоб все було настільки…
Легко…
Могло би бути дуже легко
Коли би було так несхоже
Коли би…
Коли би!
Аж говорити не хочу
І знову ті самі двісті
І знову та сама дитина…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423687
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2013
автор: Василь Великий