Лиш поручень містка над річкою
Тримає янголів з небес.
Хтось скаже красою милуватись звичкою,
А я скажу:"Краса - це чудо із чудес!"
***
І небо затягнуте в сірі окови,
Лиш погляд як промінь летить.
Ох, ви дівчата чорноброві,
Лиш серце від вас тремтить!
***
Річковий вітер волосся обіймає,
А ти стоїш живеш надією,
Що він тебе за руку тримає,
Але це залишається лиш мрією.
***
І та рука яку міцно не стискають
Підбирає в повітрі ноти.
Та оточуючі на це не зважають,
Їм не побачити різноти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423752
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2013
автор: Барановський Павло