Двері піввідкриті,
Лип цвітінь солодка...
На столі забуті
Хлистик і пальчатка.
Круг від бра жовтіє...
Шелести ловлю я.
То пішов чому ж ти?
Я не розумію.
Радісний і ясний
Ранок завтра буде.
Це життя прекрасне,
Серце, будь же мудре.
Але ти стомилось,
Б'єшся гулко в уші.
Знаєш - начиталась,
Що безсмертні душі.
А.Ахматова 1911 * ВЕЧЕР*
Дверь полуоткрыта,
Веют липы сладко...
На столе забыты
Хлыстик и перчатка.
Круг от лампы желтый...
Шорохам внимаю.
Отчего ушел ты?
Я не понимаю...
Радостно и ясно
Завтра будет утро.
Эта жизнь прекрасна,
Сердце, будь же мудро.
Ты совсем устало,
Бьешься тише, глуше...
Знаешь, я читала,
Что бессмертны души.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423783
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 09.05.2013
автор: @NN@