Пахне медом і молоком
Моє рідне мале внучатко.
Очі-зорі налиті добром.
Щось від мами в них, щось від татка.
Дитя щедро дарує всім
Сонця усмішку щиру, милу.
Не зрівнять ту радість ні з чим,
Що несе – ясну, легкокрилу.
Воно вірить батькам, життю.
Воно кривди ще не стрічало.
Я за нього Бога молю,
Щоби добру доленьку мало.
Нехай янголи повсякчас
Над малим дитятком чувають.
Співодзвонами раз у раз
Зло, що близиться, відганяють.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423841
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.05.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)