Відкривши очі я бачу ранкову красу.
Сонячний промінь скаче по кімнаті.
Під ритм дощу в літню грозу,
Витанцьовуємо вдвох в халаті.
***
Ти послана Всевишнім з неба,
Як той талант кохати.
Та не хвилюйся я знаю, як треба
І що слово "кохання" дійсно має означати.
***
Як повітря, ловлю устами подих твій
Ковток за ковтком насичений тобою.
Такий пекельний ніби жалить рій,
Такий свіжий ніби морозною зимою.
***
Дорожу щосекунди поглядом,
Все дивлюся на тебе не знаючи міри.
Отримую задоволення від судом
Коли доторкаюся до твоєї шкіри.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2013
автор: Барановський Павло