Така в тобі весела, щира посмішка,
що і на мить я не зімкну очей.
В ній потопають перламутрів домішки
і йде тепло, стікаючи з плечей.
У тих вустах, що медом майським змащені
сховався світ, сховалася пітьма.
Думки луною - ХТО ЙОМУ ПРИЗНАЧЕНИЙ?
А йде весна, некошена весна...
Така в тобі весела, щира посмішка -
фруктовий рай, черешень перший плід!
Я оживу у полі білим проліском.
Лиш поцілуй і окрили́ політ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423948
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2013
автор: Ліна Біла