Знічев"я.

Хто  ти?  Купка  звичних  файлів  з  відображенням  в  вікні.
безтяжіння  й  безтілесність,  що  лишилась  у  мені
як  вода  і  як  Карпати,  розмовляють  уві  сні  
на  осонні  мої  страхи.  як  тепер  і  як  тоді

те  колюче  й  неприємне  слово  вміє  гріти  теж
поміж  стежок,  лютих  вітрів,  і  твоїх  уявних  меж
уявляю  ніби  швидко  я  позбудусь  від  пожеж
хоч  приміром  і  згадаю,  як  ти  вітре  вільний,  йдеш

кажеш,  дива  не  буває?  віриш  вірші  не  спасуть?
я  дивлюся,  забобони  вже  твою  труну  несуть
сядеш  тихо  в  комірчині,  шарфи  із  думок  сплетуть
там  вже  й  віри  в  себе  й    в  диво  на  долонях  зацвітуть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424014
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2013
автор: Еллі