Туман бузковий весну звабив,
У душу впав розлуки смутком.
Вона ж, мов д1вчина, так радо
Кохання одягала пута.
Бузок палав багаттям дивним -
Й не в1рилось,що у легенд1
В1н суму й розставання символ,
Що це дарунок для померлих.
Туман бузковий сплутав думи.
Туман весняних марних мр1й.
Бог Пан кохання сповнив сумом:
Кохання доганять не см1й...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424032
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2013
автор: zazemlena