Ти словами своїми
Забила цвяхи
Я їх витяг
Та рани не гояться
А ще вчора попив
Вогняної води
Голова здається
Розколеться
Як же тебе
Я ненавиджу
Знову і знову
Де те кохання
І де та поділась
Любов
Чому? ти мов кішка
Мені перебігла дорогу
Чому? мов змія
Ти в мені
Отруїла всю кров
А потім
Питатися пізно
Дивлюся цинічно
Весною
Те все що було
Наче листя торічне
Смішні почуття
Наче дим
Що летить і зникає
Вітер повіяв
І більше..
Нічого немає
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424156
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2013
автор: Віталій Поповський