Чому таке солодке заборонене кохання?
Що наче кара та дісталося мені.
Безсоння і самій собі зізнання:
Не можна, ні не зараз, не тобі!
А може просто долі подарунок?
Хоча й триватиме усе це тільки мить.
Твої уста в палкий мій поцілунок
А серце....хоч і не у двох щемить.
Я знаю, ти усе це прочитаєш,
А може ще і зрозумієш. Ні?
Напевно також ти цю мить прожить бажаєш,
Як я , та у короткім ніжнім світлім сні...
Він був би довгим сон той незрівнянний,
Та не судилось, знаю, не кажи.
Просто люби і ніж мене коханий!
І хоч на мить, але приходь у мої сни.
Неси цю мить весни.
Я не з тобою.
І тільки Бога ні про що ти не проси!
Я залишатимусь завжди такою,
Якою бачиш, і яку читаєш ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424204
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2013
автор: леся B