Загубилась душа у тенетах сполоханих мрій
І збирає нектар із ілюзій, прихованих в зорях.
І блукає по небу, де шлях твій біжить неземний,
Що тримає веселку у сильних чарівних долонях.
Шаленіє зима від обіймів крилатих вітрів.
А весна осипається щастям тобі на коліна.
Я здивована щирістю світлих закоханих днів,
І збентежена сном, що для тебе я буду єдина.
Хай у озеро чорних, заляканих відчаєм слів
Відпливає мій човник, в якому сумує минуле.
Ти безумство і морок буття на межі зупинив.
Я з тобою у небо - до світла і сонця сягнула.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424206
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2013
автор: Лілу Амбер