Ви чули, як трава співає?
Або як з вітром гомонить?..
Вона, як вулик, не стихає
Ні на хвилинку, ні на мить.
З весняних днів і аж до снігу
В траві нуртує мовний сік…
І плач, і чвари, й море сміху
У килимочках трав’яних…
Я тую мову розумію
(Отут я справді поліглот!)
Її виношую, лелію
І дослуховуюсь до нот,
Які в космічні линуть далі,
Неначе імпульс наш земний,
До всіх галактик, де не знають
Живого голосу трави.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424352
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2013
автор: Катерина Шульга