Читай мене повільно,
Я не твоя пристрасть і не твоя забава,
Що покоряється під стукіт батога бажань.
Себе кохати не примушуєш насильно,
А зваблюєш промовами ласкаво,
Цитуючи напам'ять пригодницький роман.
Знімай з мене відвертість,
В скорботі очі мерзнуть і цвіллю вигорають.
У них пов’януло розширення зіниць,
Якщо мене кохаєш – від пристрасті обдерту
То стану мавкою тропічною, шахраю.
Яка у пеклі пристрасті тебе озеленить.
Ти божевільний месник,
Що в хованки думок не хоче більше грати,
А циркулює шепотом новий вінок питань.
Ми визначимо пристрасть за дотиком тілесним.
Німих думок не чуєш…А хочеш прочитати?
Там стержень відшліфований під утиском бажань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2013
автор: Юлія Довбня