Чи сходить сонечко,
Чи спать вкладається...
А в серці матері - одне:
Те, що сплітається
З журби і радості,
Що відпускає (й зразу ж жде)
Чотири донечки -
Чотири ластівки
І сина-сокола свого
У світ незвіданий,
Злом захаращений,
Скупий на ласку і добро.
І вслід за кожним з них
Молитва щирая:
"Підтримай, Боже, їх політ!
Дай сили крилонькам!
Серцям дай витримки!
І вбережи від лиха всіх:
Чотири донечки -
Чотири ластівки
І сина-сокола мого
Від грішних помислів,
Від зваби-напасті
Та... від насіяних хвороб".
Літайте, дітоньки!
Літайте впевнено!
І пам'ятайте кожну мить:
Ви - мої крилонька!
Ви - моє живлення!
Ви те, чим ВАРТО
В світі жить!!!
Чотири донечки -
Чотири ластівки
І сизокрилий сокіл-син!!!
І не бува в житті
Певніше радості,
Ніж мати стільки
Власних крил!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424366
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2013
автор: Катерина Шульга