Наступаю собі на п'яти,
Наступаю собі на горло.
Я не можу на місці стояти,
Та не можу й піднятися вгору.
Я топчусь по своєму тілу
І по свому ж топчуся серці.
Вже в потилицю диха зневіра,
Та я не припиняю дертись.
Дерусь вгору, сама же ж по собі,
Вище себе і через себе.
Проти себе, не чуючи болю,
Без вагань, чи цього мені треба.
Бачу ціль. Я прямую до неї.
Намагаюсь звичайною стати...
Та чи була хоч мить ціль моєю?..
Не подумають навіть спитати...
13. 05. 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424605
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.05.2013
автор: ХВіСт