Ненавиджу свою безвідповідальну безглуздість.
Пробач, що вдихнув твою щоку
Так я ніби вирвав душу.
Хоч винні ми двоє, залишаю тебе святою
Ти добра жінка і не одного мрія. Та не моя…
Я швидко поїду. Така моя доля
А ти залишайся вдома вільною й вірною
Такою, як змальовує художник
І ніколи не жалій себе про вибір
Він завжди був правильний, і нині.
Не роби не вірних вчинків
Які безсовісно пропонує надія…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424612
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2013
автор: Василь Великий