Думав,що поетом стану,
Та чомусь не став.
Мабуть для такого плану
Не було підстав.
Все здавалося настільки
Просто,без проблем-
Ні рядочка прози, тільки
Музика поем.
Вже не ті часи,джентльмени,
Вже не той "ту степ"-
Зараз в моді бізнесмени
І чужинський РЕП.
Хоч щодня клепай сонети,
Зв'язуй у вінки,
Та якщо ти не Ахметов-
Підеш в жебраки.
Та й,між нами, скрізь поетів,
Як на псові бліх,
І від їхніх тріолетів
Нудить майже всіх.
Генералом думав стану-
Жив би, ніби цар,
І звучало б непогано-
Генерал Гончар!
Мав житло би у столиці,
Адьютанта,штаб,
Молодиці білолиці
Задивлялися б.
Та,напевно, був у Бога
Інший план-конспект
І не вразив я нікого
Блиском еполет.
Думав--візьму королеву,
В'їду в Букінгем,
Подружу Тризуба з Левом
Й стану королем!
Мав би шанс хоч піввідсотка,
То без похвальби-
Відшукав би Полуботка
Золоті скарби...
О,як солодко,бувало,
Річка мрій текла-
Ні наліво.ні направо-
Рівно,як стріла.
А яке було бажання-
Золота пора-
Переграти на баяні
Мішу Комара!
Може й зміг би переграти,
Та не мій талан-
Не було у нашій хаті
Грошей на баян.
Ой,летіли дикі гуси
Клином восени,
Я ж і досі не зберуся
В небо, як вони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424666
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2013
автор: Михайло Гончар