Має душу камінь ,
Душу має птах ,
А людська літає
Переважно в снах .
Душа у травині ,
Що до Сонця йде , -
Байдуже билині,
Що її там жде.
Душа рветься вгОру , -
Там без перепон,
Там крилом торкає
Самих вищих крон .
Нема там законів ,
Створених людьми ,
Там немає - Я ,
Там є тільки - МИ !
Вільні серед вільних ,
Жителі Землі .
Все, що появилось
На земному тлі ,
Створено з душею.
Тому душу має,
А хто в душу вірить,
Її відшукає
У всьому, що зримо
Наповняє світ
Мільйони, мільйони
Вже мільйони літ …
Це сказав не першим я ,
Що Земля , - одна сім’я ,
Душа в душу жити треба
Стане всім Землі і Неба !
13.05.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2013
автор: Олекса Терен