Люди з минулого пахнуть весною, або осінню.
Все залежить від пори року, коли ви розминулись,
Розпались, розбіглись,
Закінчились.
Люди з минулого обросли реченнями, прелюдіями,
Словосполученнями, де головну роль грає фраза:
«А пам’ятаєш».
Правда, люди з минулого час від часу забувають
Ключові моменти, факти, історії.
Але ніколи не забувають з’явитись якоїсь осені, або весни –
Це уже не залежить від пори року, коли ви розійшлись.
Людей з минулого підсвічує особлива аура,
Ореол минулості, але при тому незавершеності, недосказаності,
На них маска з написами: «Може ще варто…» -
Маска твоєї ж цікавості.
Але зазвичай, знімаючи, під нею уже інші люди.
У яких з твоїм минулим нічого спільного, крім фрази:
«А пам’ятаєш» і пяти копійок, які ти позичав на чай.
Люди з минулого прекрасні, поки живуть в твоїх спогадах,
Тільки в майбутнє їх не пускай.
І повертай вчасно п’ять копійок, які позичаєш на чай.
http://vk.com/annika_ly_diary
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424753
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2013
автор: Annika Ly