Він малював її ночами аквареллю,
І цілував у снах німі вуста.
Вона ж блискучою, грайливою фореллю,
Плила від нього у чужі міста.
Сіяла на бігбордах та плакатах,
І посміхалася з екранів не йому.
А він продовжував свою любов плекати,
Таку шикарну, ніжну, неземну.
Писав вірші й читав комусь чужому,
Курив багато, завжди був сумний.
Чекав коли повернеться додому,
Його кохання, його біль зубний.
Чи довго ще терпіти цю розлуку?
Чекаючи нестерпно той момент,
Коли вона прийде й візьме за руку,
Бо поки що відсутній абонент...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424864
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2013
автор: Олег Захарків