Марні страждання

Я  душу  свою  віддам  за  твій  дотик,
За  ніжність  у  погляді  світлім  твоїм.
Ти  -  це  спокуса,  ти  -  мій  наркотик.
Стань  же  хоч  музою  в  шляху  моїм.

Хочу  я  бачить  щодня  твої  очі,
Твоє́  волосся,  твої́  уста.
Ти  як  та  зірка,  що  сниться  щоночі,
Ззовні  барвиста,  позаду  пуста.

Вийду  я  в  місячну  ніч  на  терасу,
Зловлю́  від  вітру  твою  теплоту.
Скільки  б  у  мене  не  було  часу,
Я  не  відчую  твою  простоту.

Буду  я  мучитись  вік  у  стражданнях,
Буду  шукати  в  правді  берхню.
Мене  немає  у  тво́їх  бажаннях,
Мене  немає  в  жарині  вогню.  

Бачить,  що  ти  щаслива  й  без  мене,
Не  дає  сну,  життя  не  дає.
Хочу  упасти  в  пітьму  незбагненну,
Щочу  я  згинуть,  що  там  не  є.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424934
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.05.2013
автор: КІО