Небо прорвало,нестримно лиє дощ,
Я так чекала саме цього дня,і ось....
Стихія, нестримна стихія, змиває усе на своєму шляху,
Могла здійснитися мрія, та в дощ ти не прийдеш ,і я не піду.
Як сльози краплини течуть по стіклі,
Як дощ на листок капають сльози,
Блискавка небо запалює в пітьмі.
Ще так невчасно не приходили грози.
Три місяці як ти не мій,
А я всеодно залишаюсь твоєю,
Три місяці чекання і надій
Змиває дощ бездумно силою своєю
Дивлюсь у вікно....
Хмари затягнули все небо.
Стихії всеодно...
А в душі одне:
Навіщо дощ? Благаю сьогодні не треба.
Та знову надія зігріває мене,
Небо світліє,може дощ ще мине?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425000
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2013
автор: dorywka