Рай земний замкнула ти в мені
Й ключ від нього узяла з собою,
Залишивши безутішне «ні»
Й здавшись у полон йому без бою.
Олекса Удайко
Я б не хотів сказати: «ну, прощай» –
Більш до душі мені магічне «здрастуй»,
Та ти тримаєш виплеканий рай
Замкнутим і готуєш гострий заступ,
Що поховав уже не одну ціль,
У небуття відправив єдність волі…
І цим ти спричиняєш серця цвіль,
Йдеш на догоду гаспида сваволі.
Будь у душі твоїй, – що й у моїй,
Й не май інакшої альтернативи,
Ключі від раю, що в руці твоїй,
Ти б принесла мені на крилах дива.
4.10.2007
__________________
* Відповідь на докір за слово «Прощай!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425006
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.05.2013
автор: Олекса Удайко