Я хочу заснути
В неіснуючих думках.
Притиснути подушку,
Загорнутися у сни.
У снах запрошу тебе
На танець підйому.
Не зважаючи на погляди
Людей спокійного кохання.
Люди сьогодні розуміють,
Завтра чужі.
Очей не покажуть,
Простий парадокс суспільства.
Й звичний вибір, існуючий завжди.
З ними чи без них,
З тобою чи без тебе,
Я завершу це підйом.
Щоб у падінні бачити життя.
Принизливе перетворення
Чим я був й з чого прийшов.
Стати добривом новому життю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425026
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.05.2013
автор: klovays