Довго думав якось дід,
Ще таке не бачив світ,
– Скільки літ, бабо, живемо,
Ту копійку весь час жмемо.
Спека вже немає духу,
Нема в мене зовсім руху,
Хочу, бабо, на курорт,
– Що ти мелеш, старий чорт?
Зроблю тобі курорт вмить,
Бач калюжа ще блищить,
Будеш робити зранку вправи,
Так для себе, для забави.
Заскородиш огорода,
Коня мені дуже шкода,
В бочку ще води наносиш,
Чого погляд у бік косиш.
А тоді візьмеш тапчан,
Ляжеш, діду, немов пан,
А я буду воркувати,
Та болотом натирати.
Бач ворони одуріли,
Кукурудзу геть обсіли,
А щоб час не марнувати,
Підеш опудалом стояти.
А там вечірня фіззарядка,
Висохла під сонцем грядка,
Піділлєш капусту всю,
Та ще буде не до сну.
Щоб лікування закріпити,
Сіна треба накосити,
Здаси кров для комарів,
Що ти, діду, онімів.
Мовби в рот води набрав,
Може в ночі недоспав?
Тут в нас Гагри і Мальдіви,
Подивись, які в нас діви.
Точать ляси цілий день,
Чого стоїш, старий пень,
Починай вже процедури,
Та дивись не спали шкури.
Моргни Гапці та Настуні,
Там граблі лежать на куні,
До зарядки приступай,
Швидше, діду не дрімай.
http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/223-kurort.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425117
Рубрика: Гумореска
дата надходження 15.05.2013
автор: Антоніна Грицаюк