В різні часи, в різні роки,
Біллю у ліжку крутило.
Знав і за що, були гріхи -
Життя весь час коротило.
Багато разів думав: "Все!
Прощайте, зграбні таланти!
Не заслужив, щоб уві сні
Били останні куранти".
Бігме! Це щезало як сон!
Я знову плив у Безмежжя!
Приплив. Тепер хворий я слон -
У ніг фаянс немов збіжжя.
Та звичка боротись сильна -
Іду у медитацію,
Щоб вийти із стану слона,
Мати втрачену грацію.
12.05.2013
Дача
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425140
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2013
автор: Левчишин Віктор