Вода неначе в себе закохалася

Замріяно  товариш  мій  запитує.
Чому  вода  така  чудна?
Бо  має  код,і  все  вона  записує,
І  пам"ятає  все  завжди  вона.
Не  маю  сили  долі  боронитися.
Глибинним  зовом  знаджує  пітьма.
Пливу,занурююсь,не  можу  зупинитися.
Жага  ж  життя  до  верху  підійма.
А  місяць  рятівник  стрибає  в  воду.
І  відбивається  у  ній  Чумацький  шлях.
Верба  як  в  дзеркалі  милується  на  вроду.
Русалки  хлопців  звуть  на  берегах.
Вода  неначе  в  себе  закохалася.
Прозора,прохолодна  і  дзвінка.
В  фаті-тумані  білім  заховалася,
Красуня  Гуйва  мила  нам  ріка...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425212
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.05.2013
автор: Ukraine55