Місяць важко на небо поліз,
Наче після святкового столу.
У невидимих сотнях валіз
Тягне зорі до свого престолу.
Зупинився на мить біля хмар,
Щоби втому червону зігнати,
Розбудив обережно примар,
Наказав їм по замках блукати.
Скинув зорі Морфею на крила,
Під якими ховається ніч,
Темні квіти фіалка розкрила,
Привітався із місяцем сич.
Львівські вулиці сни пеленають,
Оксамитом алея блищить,
Цвіркуни колискову співають,
Все у місті чарівному спить.
Максим Ростоцький
З книги поезій " Тільки про Львів " К.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425327
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 16.05.2013
автор: Maxim0102