гумбертові

тікай  із  міста  ельфів  геть
дихай  гортанно,  ледь-ледь
воруши  пальцями  втомлене  кермо.
пряні  поля  сигарет
ростуть  долівкою  старого  рено
чи  не  рено  -  було  давно.
тільки  абрисні  обриси  -  
долорес,  ти,  невідомі  мости  -
все,  що  залишилось  в  пам'яті.
цілуй  ворот  її  пальто,
її  абрикосовий  рот,
її  брови  -  Гарбо,
гербарій  дитячих  споруд
із  крихких  кісток.
Гуммі,  ти  змок
ти  тремтиш  під  лютневим  дощем
щем.щем.щем.
Доллі,  що  це  в  нього  -  
дуло?
ти  чула?
куля  -  навиліт
через  енні  милі
його  барвистих  нутрощів
де  серед  бур,  дощів  -
портрети  Ло  -
їй,  крихітці,  назло  -
у  профіль.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425345
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2013
автор: філі-Жанка