Як тонуть в морі кораблі
Так гинуть і зникають мрії
Багаж їх тягне до землі
Сумне обличчя,мокрі вії…
так розбиваються надії
Вантаж думок,вантаж страждань
Як часто їх малюють люди
А все від надлишку бажань
Але по-іншому не буде!...
хіба,про славу хтось забуде
Як тонуть грізні кораблі
Усі скарби їдуть на дно
В безодню,нище від землі
Де всім на гроші все-одно
бо це життя,а не кіно…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425353
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.05.2013
автор: Ірина Форестова