не кохала, не гріло й не вірила,
не шукала розв'язок для радості,
не продасть ангел віри нам,
і купаємось в полігамності.
не вмістити у п'ять рядків,
не розбагрити полум'ям колір
нам тернових не треба вінків
і пролитої кимось крові.
Колотило ганьбою очі ці
не прощенні й тобою не прощені
усе гостре, як в сірій готиці
і як в спирту гіркому розчині.
І ніщо в ніде заводить нас.
Легко ранимось і вмираємо.
поміж ран втрачаєм час
і любов свою убиваємо.
порозмазувана помада,
порозмазувана у душах,
чом Його безкінечна влада
кожні кроки мої душить?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425480
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2013
автор: Валіко Коробкадзе