Ні-на

старий  Калачгук  набирає  повні
пригорщі  тютюнового  листя  -  
його  порожнисті
кишені  ковтають  павичеві  пір'їни,
всохлі  серця  безіменних  птахів,
змертвілі  лапки  метеликів  і  
вільхові  дудки  -
онуці,  ім'я  якої  означає
"вільний  політ  
над  тютюновим  озером"
старий  Калачгук  своїми  теплими
зморшками,  що  повторюють
рельєф  Апалачі,  пригортається  
до  духмяної  кори,  і  пестить  її
червоною  шкірою,  червонішою
навіть  ніж  запалені  судини
його  онуки,
котра  креслить  старанно  своє  наймення,
зрізає  тютюнові  крила  -
і  лезом  виводить  різке  "Ні-на"
старий  Калачгук  втирає  сльози
грабовим  листям  і  крутить
на  палець  кульбабу
його  трубка  -  схожа  на  хребет  рудої  ласки  -
тліє  запахом  хвої  та  квіткового  меду
він  торкається  губами  вільхової  
дудки  і  випускає  назовні  
свою  онуку  -  ще  ту  синяву  златавку
ще  -  вкриту  рожевим  пухом
ще  -  без  запалених  судин  і
впалого  купола  живота,
її  серце  ще  не  нагадує  тернові  хащі
її  голос  ще  не  тремтить
від  тих    білих  тростинок  -
вона  називає  їх  "тонкою  вірджинією"

старий  щовечора  засинає  із  картами
робить  позначки  й  замітки  -
 десь  там  живе  його  пташка-онука
він  повільно  рухається  на  захід,
в  його  кишенях  вірно  побрязкують
павичеві  пір'їни,  змертвілі  лапки  метеликів
і  вільхові  дудки  -
що  вперто  чекають  на  господарку

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425572
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2013
автор: філі-Жанка