Вона впала в твою свідомість
Блиском атласу нічної сорочки.
Почуттів захотіла. Натомість
Лиш образливе тихе : «Хочу!»
Вона зрадила собі з тобою.
Горді принципи всі підкосились.
І три чверті її спокою
На молекули вмить розчепились.
Зранку вірила ще у кохання,
На ромашці нагадане в’ялій.
Обманула пелюстка остання,
Від сучасних далека реалій.
Це ж для тебе свічки купувала,
В ресторані замовила суші
І журнали для леді гортала,
Де романтики різної учать.
Не згодились чужі настанови
І не встигла свічки запалити.
Без обіймів і без розмови
Зміг безжально її оголити.
Так безглуздо, що ти не помітив
Її душу, родом десь з ренесансу.
Вона більше не вірить квітам,
Що у коси вплітала щоранку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425597
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2013
автор: Твоя Наталка