Ми не стаємо молодшими,
То значить потрібно нам стати мудрішими.
Нехай совість все частіше гризе,
І кожен день для нас цінніший,
Ми не стаємо молодшими …
Але потрібно вік свій любити.
Бути не до інших - до себе суворіше,
І частіше правду говорити.
Ми не стаємо молодшими ...
Дзвінки здоров'я смикають.
Але сумувати все ж негоже,
Хоч душі болять все сильніше.
Ми не стаємо молодшими,
Але дай нам Бог в маразм не впасти.
Не стати занудами ... о, Боже!
І життям насолоджуватися всмак.
Ми не стаємо молодшими ...
Куди від цього тікати?
Але я прошу - давайте все ж
Життя добротою прикрашати,
Давайте бачити, слухати, пам'ятати
Про тих хто поруч і вдалині.
І співучасть життя наповнити ...
Адже в наших силах, чорт візьми!
Ми не стаємо молодшими.
Так значить потрібно стати мудрішими
І не зважати зморшок шкіри ...
Зморшки душ куди страшніше!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425653
Рубрика:
дата надходження 17.05.2013
автор: архангел